Прикрашаючи своє тіло і життя… З давніх-давен людство прикрашало своє тіло різними орнаментами. Ці орнаменти мали різні форми та різні призначення: захист, певний хист, фортуна, процвітання і т.п. Розпис хною був відомим в Древньому Єгипті, Вавилоні, Ассирії, Месопотамії, та навіть в Древній Греції і Римській імперії. Орієнтовно цей природній “бодіарт” зародився близько 5 000 років тому. Малюнки із хни наносилися на тіло як талісман, вірили в їх магічні й охоронні якості.
В наш час малюнки хною наносяться на шкіру з нагоди великих свят, наприклад весілля, народження дитини, та й просто для краси, процвітає така традиція в країнах Близького Сходу, в обширній частині Африки і Азії, особливо в Єгипті, Індії, Пакистані. В Індії татуювання із хни називаються “Менді” (Mehndі). Згодом цю назву стали використовувати також і в деяких інших країнах Південно-Східної Азії. В країнах арабського світу розпис хною називається просто “хна” - “Хенна” (Henna). В ісламських країнах не використовують в зображенні малюнки тварин та людей, тому ще це нібито суперечить ісламу, але дуже широко розвинулись варіації на тему рослин, квіток і т.п. В європейські країни розпис по тіло проникнув не так і давно, здебільшого це обумовлено християнськими забобонами, а звідти і соціальним клеймом.
В містичних традиціях розпис хною використовують як біоенергетичну практику. Сакральні візерунки, знаки та символи впливають на всі органи і енерго-канали нашого тіла так само як і акупунктура чи масаж. В такому плані наші руки і ноги є найважливішими зонами, що мають зв’язок з нашими органами і енергосистемами. На них частіше за все і зустрічаються менді. Також в зв’язку з захисними особливостями таких малюнків хною розмальовуються і живіт жінок, особливо вагітних. Дехто навіть вважає, що насиченість коричнюватого відтінку менді повністю залежить він нашого здоров’я, як фізичного так і духовного. Тому хна може слугувати природним тестером нашого стану.
Перейдемо до більш практичного обговорення питання менді. Зараз іноді можна зустріти вже готові тюбики з пастою хни, але з ними ніколи наперед не вгадаєш як ляже така паста та який відтінок отримаєш (хіба ще методом проби). Паста власного приготування звичайно була би набагато ліпшим варіантом, якби не затрати часу і сил в її готуванні.
Автор цією публікації ( Я :–) ) випробувала багацько методів приготування пасти, розкажу про найліпший та найкомпромісніший по якості і простоті (на мою суб’єктивну думку). Для приготування пасти нам потрібно взяти порошок хни. При цьому зауважу, що потрібен спеціальний порошок, що призначається для малювання менді. Хна-фарба виготовляється з інших частин куща хенна плюс зазвичай має певні домішки потрібні для фарбування волосся і не дуже підходить для малювання по тілу.
Як бачимо порошок натуральної хни має зеленувато-болотяний колір, але бувають і відмінності. Беремо 40 г чистого порошку, з розрахунку на 500 мл води. В ці півлітра окропу додаємо 2 чайні ложки чорного чаю або стільки ж натуральної меленої кави. Потім на малому вогні “варимо” цю штуку близько години і помішуючи, щоб отримати в результаті міцнющий чефір. До цього чефіру додаємо 1-2 чайні ложки соку лайму або просто лимонного соку з цукром, цей компонент потрібен для того щоби паста потім краще приліплювалася до тіла і довше трималася в рідкуватій формі. Це дає змогу отримати більш яскравий відтінок.
Тепер можна додавати хну постійно перемішуючи. В результаті маємо отримати такий собі мус густотою неначе сметана, а той густіше. Якщо мус виявився занадто рідким, потрібно додати ще трішки хни. Рідка паста не придатна для використання так як буде постійно розтікатися і не достатньо триматиметься на шкірі. Гарно перемішайте хну, щоби не було ніяких комочків, а вийшла цілковито однорідна маса.
Іноді для отримання більш інтенсивного кольору в пасту додають графіт або ще інші подібні елементи, але все ж таки рекомендуємо використовувати повністю натуральну пасту, бо додання таких елементів може принести вже не користь, а шкоду вашій шкірі.
Паста готова! Тепер потрібно дати їй охолонути. При цьому бажано охолоджувати природнім методом, без холодильника, приблизно 4 годинки. Потрібно це для того, щоби паста паралельно настоювалася.[color=red]
